Львівський Обласний Клінічний
Перинатальний Центр
м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 6
+38 (097) 116-53-34
+38 (097) 116-53-34

ВИЗНАЧЕННЯ ПУЛЬСОВОГО ТИСКУ ЯК РАННЬОГО МАРКЕРА ВАЖКОЇ КРОВОВТРАТИ У РОДІЛЬ

Визначення пульсового тиску як раннього маркера важкої крововтрати у роділь

Дмитро Мітюрєв, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Львівського перинатального центру

Масивна акушерська кровотеча є однією з основних причин материнської смертності в усьому світі. Поширеність післяпологових кровотеч (з крововтратою понад 500 мл) в світі становить приблизно 6% від усіх вагітностей, а важких післяпологових кровотеч (з крововтратою понад 1000 мл) - 1,96%. .

 За даними Knight M. і співавт., у Великобританії вони є причиною приблизно 10% всіх летальних випадків  і є третьою за значимістю безпосередньою причиною материнської смертності.

Складність терапії подібних кровотеч обумовлена ​​фізіологічними особливостями жіночого організму. Так у не вагітних жінок, матковий кровотік становить менше 1% її серцевого викиду. А в кінці вагітності даний показник становить вже 15% від серцевого викиду . З огляду на те, що найчастішою причиною акушерської кровотечі є атонія матки, яка може виникнути після відокремлення  плаценти, стає зрозумілим, що об`ємна крововтрата при цьому може сягатиме істотних величин.

Згідно з даними Молчанова І.В. і співавт., приблизно 70% всіх кровотеч в акушерстві відносяться до післяпологових гіпотонічних кровотеч, 20% зумовлені відшаруванням плаценти, розривом матки, пошкодженням пологових шляхів, 10% припадає на частку прирощення плаценти і порушеннями її відділення і 1% припадає на коагулопатії  . Однак дані чинники, поряд з багатоплідною вагітністю, багатоводдям, передлежанням плаценти і її відшаруванням, пояснюють лише частину ризику розвитку післяпологових кровотеч.

Як зазначається в роботі Butwick A.J. і співавт., в США поширеність материнського ожиріння неухильно зростає. Більше половини вагітних жінок класифікують як таких, які страждають надмірною вагою або ожирінням, що на думку авторів може пояснити збільшення частоти післяпологових кровотеч .

Характерними особливостями акушерських кровотеч є висока швидкість втрати об`єму циркулюючої крові (ОЦК) і, як наслідок, велика частота розвитку важких форм геморагічного шоку, раптовість, масивність і раннє приєднання коагулопатичного синдрому .

Тому акушерсько-анестезіологічна тактика по відношенню до жінки з акушерською кровотечею повинна бути стрімкою та раціональною: терапія ранньою та комплексною, а дії анестезіологів-реаніматологів та акушерів-гінекологів узгодженими.

При цьому акушерські кровотечі помітно відрізняються від масивної крововтрати у пацієнтів з політравмою. Це пов`язано з тим, що вагітність характеризується рядом фізіологічних змін, і тематичні механізми, що лежать в основі крововиливу в двох сценаріях, абсолютно різні . Так у вагітних артеріальний тиск може залишатися незмінним до тих пір, поки об’єм крововтрати не досягне 30%!

Вищевказані особливості гомеостазу під час вагітності  накладають свої відбитки і на патофізіологічні процеси, що виникають в організмі вагітних при виникненні масивної крововтрати. Виявлення гемодинамічних параметрів, які будуть відображати ранні загрозливі зміни гомеостазу, стає особливо актуальним.

Тому метою даної роботи було вивчення особливостей системної гемодинаміки у роділь при виникненні акушерської кровотечі. А також виявлення раннього маркера важкої крововтрати.

У рутинній клінічній практиці основним орієнтиром гемодинамічних розладів (в тому числі і при крововтраті) служать величини систолічного і діастолічного тиску. Саме ці параметри не тільки є певними діагностичними показниками гіповолемії, а й аналізуються в якості самостійних чинників тяжкості крововтрати. Однак, як свідчать численні дослідження, уявлення про діагностичну та прогностичну значимість даних показників змінювалися в міру накопичення переконливою доказової бази.

Пульсовому тиску, який визначається  за різницею величин систолічного і діастолічного тиску, приділялося значно менше уваги, хоча його клінічна важливість передбачалася ще на початку минулого століття.Але цей параметр артеріального тиску в клінічній практиці не використовувався.  Вважалося, що його величина залежить від дуже багатьох і складних умов.

На сьогоднішній день пульсовий тиск викликає жвавий інтерес дослідників. З`явилися переконливі факти прогностичного значення його підвищення для оцінки ризику серцево-судинних результатів, особливо у осіб середнього і літнього віку. Такі уявлення пов`язані з тим, що пульсовий тиск - це безпосередній результат взаємодії ударного обсягу серця і численних компенсаторних факторів артеріальної системи.

Дані положення були підтверджені  нашими дослідженнями про  переваги використання пульсового тиску як раннього детектора гіповолемії  та важкості крововтрати, яка часто компенсується симпатичними рефлексами і приховується за «нормальними» значеннями артеріального тиску і центральними гемодинамическими показниками. При цьому статистично достовірні зміни пульсового тиску спостерігалися в нашому дослідженні, починаючи з крововтрати, яка становила близько / більше 12% об’єму циркулюючої крові.

Висновок: показники пульсового тиску доцільно використовувати для визначення гіповолемічного статусу та в якості  раннього маркера важкості крововтрати.

 

 

 

e-mail

percentr.lviv@gmail.com

Адміністрація

Приймальна
259-19-60

Пологове відділення

Приймальний покій
259-19-44